Ольга ВАСЬКІВ
ОЗИВАЄТЬСЯ ТИША
* * *
Жалю, жалю ти мій,
де шукати для тебе
відраду?
Тільки гори високі -
прихисток для стомлених пліч.
Тільки тиша
прийде,
і до ніг тобі лагідно сяде.
Тиху пісню твою наодинці
дослухає
ніч.
І осиплеться небо пелюстками,
чорними м'яко
у засмучені
очі,
згасити поможе журу,
Буде прощено все, і забуто,
і стомленим
птахом
полетиш в теплу ніч,
залишаючи землю сумну...
* * *
З голки часу
лункими краплинами
озивається
тиша,
єдиний і найдорожчий
твій подарунок...
м. Івано-Франківськ
***
© Ольга Васьків. Всі права застережені.