1. ТУРАНЛИ Ф.Г. Літописні твори М. Сена'ї та Г. Султана як історичні джерела / Наук.ред. Я. Дашкевич. - К.: Інс-т укр. археографії та джерелознавства, 2000. - 311 с.

У монографії вперше грунтовно досліджуються українсько-польсько-кримсько-османські дипломатичні відносини середини ХУІІ ст. за даними тюркських історичних джерел. Подається ретельна інтерпретація названих джерел з використанням вітчизняної та європейської літератури. Автор висвітлює обставини перебування Богдана Хмельницького в столиці Кримського ханату - Багчесараї, переговори з Іслам Гіраєм ІІІ щодо укладання українсько-кримського союзу 1648 р., а також процес встановлення стосунків з Високою Портою та Річчю Посполитою з початком правління султана Мегмеда ІУ. Простежується історія взаємовпливу культур двох націй. Зокрема, розглядається проблема Роксолани (Гасекі Гуррем), улюбленої дружини султана Сулеймана Кануні (прозваного "Соломоном Другим"), в турецькій історіографії. Методи інтерпретації, застосовані в книзі, сприятимуть подальшому використанню їх при дослідженні міждержавних, соціально-економічних та культурно-релігійних взаємин двох етносів - українців і тюрків.
Автор - Ферхад Гардашкан-оглу Туранли (TURANLI Ferhad Gardashan Oglu) - випускник історичного факультету Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (1992), аспірантур на кафедрі історії України Прикарпатського університету та Істамбульського Міжнародного університету (1993 - 1996). Автор численних публікацій. Кандидат історичних наук. Був доцентом кафедри релігієзнавства Прикарпатського університету, з 2001 р. - доцент кафедри тюркології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.

2. ОСАДЧИЙ М.Г. Україноцентризм: Наукові праці, публіцистика / Упорядкування, вступ.ст., примітки, коментарі Я. Василишин. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського університету “Плай”, 2001. – 154с.

До книги відомого українського письменника й літературознавця, багаторічного в”язня 60-80-х рр. Михайла Осадчого (1936 – 1994) увійшли наукові праці, публіцистика. Це перша спроба впорядкування й видання частини творчої спадщини, що була надрукована у різних виданнях зарубіжжя та України. У них автор доносить до читача невідомі сторінки з життя Василя Стуса, Остапа Вишні, Івана Багряного, Володимира Яніва (Янева). Домінуючою думкою через усю наукову й художню творчість М. осадчого була любов до України – україгноцентризм.

3. ПРООБРАЗ: Літературно-мистецький альманах.2001.Вип. 2 / Ред.кол.: Є. Баран, Б. Остафійчук, С. Процюк, С. Хороб. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського університету “Плай”, 2001. – 196 с.

На сторінках альманаху своїми творчими надбаннями діляться з читачем як знані письменники (Іван Іов, Олександр Гордон, Олег Гуцуляк, Мирослав Король, Василь Слапчук, Олег Соловей, Василь Старун, Василь Тулай), так і викладачі, працівники, аспіранти та студенти Прикарпатського університету ім. В. Стефаника ( поезія - Роман Бачкур, Світлана Бекеш, Іван Бойчук, Наталя Босович, Оксана Гончарук, Любов Загоровська, Мар”яна Гусак, Тетяна Лазарович, Марія Мицканюк, Неллі Романовська, Михайло Сеньків, Іванна Слободян, Марія Фуштар, Анна Харченко; проза – Іван Вербовець; переклади – Анатолій Мицкан; літературознавство – Ольга Писарєва – Деркачова, Тетяна Тебешевська). У розділі “Критика” відомим літературознавцем Євгеном Бараном дається огляд творчості Василя Герасим”юка , Павла Вольвача, Ольги Хвостової та авторів часопису “Загублена торба” . Олег Гуцуляк зупинився на аналізі деміургії роману Ярослава Ороса “Арійська зоря” , Олег Соловей – на поезії Віри Балдинюк, Юлія Прокопів – на віршах Теодозії Зарівної, а Ольга Хвостова – на повісті Степана Процюка “Шибениця для ніжності”.

4. ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Філософські і психологічні науки / Гол.ред.кол. С.М. Возняк. – Івано-Франківськ:Вид-во Прикарпатського університету “Плай”, 1999. – Вип.1. – 142 с.

На сторінках “Вісника” подано праці науковців університету: С. Возняк, “Людина як цінність: Філософсько-українознавчий аспект”; В. Москалець, “Християнська віра як духовна цінність”; В. Луць, “Ідея національної державності в ціннісних орієнтаціях українського народу”; О. Хрущ – Ріпська, “Духовні цінності в структурі диспозицій українського національного характеру”; В. Фомін , “Ідея еволюції ціннісних пріоритетів людини у філософських і соціокультурних працях І. Франка”; А. Сініцина, “Україноцентризм філософського мислення П. Куліша”; А. Колодний, І. Любінець, “Методологічні проблеми українського релігієзнавства”; О. Гуцуляк, “Сутність і форми вияву феномену української “Рідної віри” другої половини ХХ ст. (Філософський аналіз)”; В. Перевезій, “Українська греко-католицька церква в політичній структурі східногалицького суспільства 20-30-х років ХХ ст.”; В. Штерн, “Формування демократичної політичної культури – важливий чинник розбудови української держави”; Ю. Москаленко, “Історіософська концепція перспектив українського державотворення В. Липинського”; М. Геник, “Класифікація концепцій національної політики у Центрально-Східній Європі”.

5. ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Філософські і психологічні науки / Гол.ред.кол. С.М. Возняк. – Івано-Франківськ:Вид-во Прикарпатського університету “Плай”, 2001 – Вип.2. – 196 с.

У новому чилі “Вісника” подано результати праць науковців університету: С. Возняк, “Тенденція інтелектуалізму та раціоналізму в українській філософії”; М. Голянич, “Філософські пошуки Петра Демчука”; Я. Гнатюк, “Філософсько – теософський кордоцентризм Григорія Сковороди”; М. Дойчик, “Самопізнання як шлях до свободи людини в українській філософії доби Відродження ХУІ – початку ХУІІ ст.”; В. Бак, “Суспільно-політичні погляди Юліана Романчука”; В. Будз, “Поліфакторність рушійних сил суспільного розвитку у філософії історії М. Грушевського”; Р. П'ятківський, “Проблема суб”єкта історичного процесу у філософії”; Т. Бабина, “Українська ментальність та новітні цивілізаційні процеси”; Г. Гараніна, “Особливості соціальної політики в Україні на сучасному етапі”; Ю. Міндюк, “Концепція нації в західноєвропейській філософії: Зародження і розвиток”; Л. Бабій , “Наука в контексті культури”; В. Фомін, “Самовдосконалення людини: Мотивація і соціальне середовище”; В. Ларіонова, “До питання про предмет соціальної етики”; О. Гуцуляк, “Нові праві” як характерні представники сучасного неоязичництва”; З. Карпенко, “Інтегральна суб”єктивність як простір ціннісного трансцендування особистості”.

6. ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Філософські і психологічні науки / Гол.ред.кол. С.М. Возняк. – Івано-Франківськ:Вид-во Прикарпатського університету “Плай”, 2002 – Вип.3. – 191 с.

Чергове число наукового збірника знайомить читача з наступними працями: В. Костів, "Методологічні засади формування базової культури особистості"; О. Хрущ, В. Хрущ, "Ціннісно - світоглядна система формування національної самосвідомості студентської молоді"; С. Возняк, "Місце філософської україністики в системі засобів утвердження національної самосвідомості"; О. Климишин, "Діалог як форма розвитку духовної особистості"; В. Ковцуняк, "Літературна пам'ятка "Бджола" як джерело реконструкції релігійно - філософських уявлень Київської Русі"; Д. Штогрин, "Державотворча концепція Миколи Міхновського"; С. Кияк, "Філософсько - богословський кордоцентризм Григорія Сковороди"; Я. Гнатюк, "Особливості кордоцентризму П. Юркевича"; М. Голянич, "Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна"; Г. Гараніна, "Гуманістичний та соціально - етичний зміст науки і культури"; О. Стримбіцька, "Філософські засади біоетики"; В. Надурак, "Глобалізація в контексті концепції ноосфери"; О. Гуцуляк, "Дихотомія "Свобода - Необхідність" у спробах визначення сутності неоязичницта"; А. Макарова, "Справедливість яккатегорія моральної і правової свідомості"; О. Сичевська, "Співвідношення зла і свободи у філософії М. Бердяєва і Ф. Достоєвського"; В. Фіглевський, "Евтаназія з погляду філософії і медичної деонтології"; Л. Орбан - Лембрик, "Соціально - психологічна структура особистості"; З. Карпенко, "Наративна психотерапія: Філософія і психологія особистісного вибору"; Л. Овсянецька, "Психологічний аналіз впливу мікромоціуму на розвиток креативності особистості".

7. СІНІЦИНА А.В. Історико – філософські ідеї українського романтизму (П. Куліш, М. Костомаров) : Автореф. дис. … канд.філософ.наук. – Львів: Вид-во Львівського національного університету, 2001. – 19 с.

Дисертація, що виконана на кафедрі філософії філософського факультету Прикарпатського університету імені В. Стефаника (науковий керівник – професор, доктор філософських наук С. Возняк), присвячена дослідженню сутності головних історико-філософських ідей українського романтизму (П. Куліш, М. Костомаров). Простежена духовна спорідненість між західноєвропейським та українським романтизмом, виокремлено та проаналізовано національну специфіку українського романтизму, що окреслена україноцентризмом творчої спадщини П. Куліша і М. Костомарова та постановкою проблем, повязаних з етнічною окремішністю українського народу, його існуванням, народністю, мовою, культурою, з необхідністю державотворення, здобуття незалежності. З'совано сутність “філософії хуторянства” П. Куліша, розкрито головні засади історіософської концепції М. Костомарова.